Міські кардіологи прозвітували про здобутки в минулому році
Майже кожний третій випадок хвороб в Україні, з яким звертаються улікувально-профілактичні заклади, є серцево-судиним. У формуванні показниківпоширеності та захворюваності на серцево-судинні хвороби провідну рольвідіграють гіпертонічна хвороба, ІХС та цереброваскулярна патологія.Щороку рееструється близько 50 тис. випадків інфарктуміокарда, 100-120 тис.інсультів, 20 тис. миготливих аритмій, 4 тис. набутих вадсерця, народжується більше 3500 дітей з вродженими вадами серця.
Щороку в області рееструеться понад 1000інфарктів міокарда ( в Тернополі-біля 300), 2000 -інсультів( в Тернополі-біля300). Високий рівень смертності від серцево-судинних і судинно-мозковихзахворювань зумовлений наступними причинами: недостатньою інформованістю населення про чинники ризикута шляхи запобігання серцево-судинним та судинно-мозковим захворюванням; Кардіологічна допомога в м. Тернополі базується на роботікардіологічного відділення ТМКЛ № 2 на 60 ліжок з блоком реанімації таінтенсивної терапії на 8 ліжок, кардіологів поліклінік, кабінетів функціональноїдіагностики та спеціалізованих кардіологічних бригад швидкої допомоги.
Виконання Національної програми зпрофілактики та лікування серцево-судинних захворювань, впровадження новихметодик досліджень у практику лікувально-профілактичних закладів дало змогупокращити виявлення і тим самим збільшити показник поширеності хвороб системикровообігу серед населення. Зростає ефективність ранньої діагностики хвороб,удосконалюються методи надання медичної допомоги. Медична ефективністьспрямована на: поліпшення здоров’я, підвищення обізнаності населення щодопричин виникнення артеріальної гіпертензії та її ускладнень, збільшеннякількості пацієнтів, які регулярно приймають антигіпертензивні препарати до70–75 %. Соціальна ефективність буде досягнута зарахунок: зниження смертності від ішемічної хвороби серця та інсультів,зменшення втрат працездатності, спричинених інвалідністю; зменшення втраттрудового потенціалу від передчасної смерті.
Смертність населення від хвороб системи кровообігузалишається серйозною проблемою з несприятливою динамікою, хоча смертність відзахворювань системи кровообігу в цілому протягом 2014 р. в порівнянні з 2013 р. зменшилась на 7.2% завдяки профілактиці та лікуванню.Зменшиласьтакож смертність від ІМ проте зросла смертність від інсульту. Особливістю смертності від ІХС є те, що вона починає зростати з 20-річноговіку, значно перевищуючи її у працездатному тапохилому віці від цереброваскулярних та інших захворювань системи кровообігу.Особливо значні втрати в працездатному віці смертність від ІХС спричиняє середчоловіків та сільського населення.. Аналізуючи показники поширеності, захворюваності тасмертності варто сказати, що значна частина кардіологічної патології припадаєна працездатний вік. Так в 2014 р. від захворювань системи кровообігу помер 1021 хворий (працездатного віку-109,) що становить 12,1 % від смертності населення. Слід зазначити, що в 2014 р. в порівнянні з 2013 р. смертність в працездатному віці відсерцево-судинних захворювань в цілому зменшиласьь на 10,7 %, хоча від гострого інфаркту міокарда іінсультів збільшилась відповідно на 1.4 % і 1.5 %. Обсяг диспансерного спостереження низький. На „Д” облікуперебуває тільки 43,4 % всіх хворих. Тому на місцях кардіологам, терапевтам,сімейним лікарям необхідно звернути особливу увагу на своєчасне виявленняпатології, проведення адекватного обстеження та лікування згідно зі стандартамистаціонарної і амбулаторно-поліклінічної допомоги для покращення зазначенихпоказників. Причиною розвитку захворювань системи кровообігу єсукупність різних факторів ризику.
Серед багатьох факторів найбільшу увагузаслуговують модифіковані, до яких відносять: підвищений рівень артеріального тиску, куріння, підвищений рівень холестеринута тригліцеридів у крові, надлишкову масу тіла, тому що вони найбільшевпливають на прогноз пацієнта. Захворювання системи кровообігу виникають внаслідокатеросклерозу, який розвивається протягом багатьох років і до моментувиникнення симптомів (середній вік), як правило, значно прогресує. Гострікоронарні (інфаркт міокарда) і цереброваскудярні (інсульт) події частовиникають раптово, і фатальний кінець наступає ще до надання медичної допомоги.Корекція факторів ризику може знизити частоту клінічних подій і передчаснусмерть як у пацієнтів, у яких вже є серцево-судинні захворювання, так і в осібз високим кардіоваскулярним ризиком. Попередження захворювань системи кровообігу можна досягтишляхом. - відмовою від куріння; - запровадження раціонального харчування; -підтримкою фізичної активності; - зниженням індексу маси тіла; - зниженням АТ; - зниженням концентраціїзагального холестерину і ЛПНГ у крові; - контролю глікемії; - антиагрегантноїтерапії. АГ є одним із факторів ризику розвиткуатеросклерозу та його клінічних форм (ІХС, інфаркту міокарда, цереброваскулярноїпатології та інсультів) і спостерігається майже у третини працездатногонаселення.
В 2014 р. захворюваність на гіпертонічну хворобу по містустановить 120.7, що на 0,2 % менше ніж в 2013 р., а поширеність — 2909.9 , що на 6,4 % більше. Ефективна антигіпертензивна терапія єнайважливішим інструментом зниження серцево-судинного ризику, в т. ч. ризикурозвитку інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності, загальної тасерцево-судинної смертності. Доведено, що зменшення цього ризику прямо корелюєіз зниженням АТ. Найбільш типовими помилками при лікуванніАГ є наступне: лікування курсом, а не постійне; застосування „застарілих”препаратів; відсутність адекватного контролю за лікуванням; відсутністьрекомендацій щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику. В останні роки проблема лікуванняатеросклерозу і пов’язаних з ним подій набула особливого медичного значеннявнаслідок поширеності патологічних станів, обумовлених атеросклеротичнимураженням різноманітних судинних басейнів. Доведено, що люди які курять мають у2–4 рази вищий ризик розвиткуІХС, ніж ті, що не курять. Атеросклеротичне ураження коронарних судин єнайчастішою причиною розвитку ІХС та інфаркту міокарда. За 2014 р поширеність ІХС збільшиласяна 8,5 %, а захворюваність зменшилася на 3,5 %. Наданий час чітко встановлено взаємозв’язок між ступенем підвищення загальногохолестерину в крові та ризиком розвитку ІХС, тому рівень холестерину кровірозглядається як модифікуючий фактор ризику кардіоваскулярних подій і одна зосновних мішеней для терапевтичної дії.
Профілактика і лікування інфарктуміокарда залишається важливою кардіологічною проблемою. Інфаркт міокарда єоднією з провідних причин смертності. Своєчасне виявлення і кваліфікованелікування інфаркту міокарда безпосередньо впливає на летальність та наподальший перебіг ІХС. Так рання госпіталізація хворих з інфарктом міокардадала можливість провести тромболітичну терапію (актилізе), коронарографію тастентування, що значно зменшує ризик смерті, покращую подальший прогноз, зменшує можливі ускладнення і часперебування хворого в стаціонарі. Медикаментозні методи лікування ІХСвключають застосування гіполіпідемічних, антитромботичних,антикоагулянтних препаратів, засобів, які впливають на реологічні властивостікрові. Гіполіпідемічна терапія полягає у пожиттєвому дотриманні дієти таприйомі статинів. Вона проводиться з метою досягнення показників: загальногохолестерину < 3.7 ммоль/л, тригліцеридів < 1,7 ммоль/л, ліпопротеїнівнизької густини < 100 мг/дл, ліпопротеїнів високої щільності > 1,0 ммоль/л. Серед хірургічних методів лікування провідну позицію займають ендоваскулярні втручання. В структурі причин смертності відінфаркту міокарда з атеросклеротичним ураженням коронарних судин основнезначення мають життєвозагрозливі порушення серцевого ритму, які є причиноюраптової смерті.
На сьогоднішній час доведено, що різноманітні форми порушеннясерцевого ритму трапляються практично у всіх людей протягом життя : органічні,які потребують лікування та функціональні, при яких не застосовуєтьсяантиаритмічна терапія.




